норов
-у, ч. , розм. 1》 Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер.
|| Особливості поведінки тварин, птахів.
|| перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін.
З норовом — примхливий, капризний, непокірливий, упертий.
Крутий норов — твердий, вольовий характер людини, яка не терпить заперечень.
2》 Побут і звичаї людей, загальноприйняті в певній місцевості.