нориця
-і, ж. 1》 Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і завдає шкоди сільському господарству.
2》 мед. , розм. Те саме, що фістула 1).
Альвеолярна нориця — бронхоплевральна нориця, за допомогою якої просвіт легеневих альвеол, бронхіол сполучається з плевральною порожниною.
Бронхіальна нориця — зовнішня нориця, яка починається від просвіту бронха і відкривається на поверхні шкіри або у глибині рани.
Гнійна нориця — нориця, яка сполучає вогнище гнійного запалення з будь-якою порожниною або зовнішнім середовищем.
Калова нориця — нориця, яка сполучає просвіт товстої кишки з зовнішнім середовищем і через яку виділяються калові маси.
Лігатурна нориця — гнійна нориця, яка виникає після хірургічного втручання внаслідок виникнення абсцесу у тканинах, що оточують нитку шовного матеріалу.
Травматична нориця — нориця, яка утворилася внаслідок травматичного пошкодження на місці рани.