Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
нобілітет
-у, ч. У Стародавньому Римі – привілейована замкнута правляча верхівка рабовласницького класу, представники якої обіймали всі вищі державні посади.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: нобілітет


матиме такий вигляд: Що таке нобілітет