німий
-а, -е.1》 Який не говорить, позбавлений здатності говорити.
|| у знач. ім. німий, -мого, ч. ; німа, -мої, ж. Людина, позбавлена здатності говорити.
|| Який виражається без участі мови.
Німа азбука — умовні знаки пальцями, за допомогою яких розмовляють німі.
Німа карта — навчальна географічна карта без позначення назв.
Німа клавіатура — фортепіанна клавіатура без звукотвірного механізму для тренування пальців піаніста.
Німа сцена — сцена театральної вистави чи кіно, під час якої дійові особи нічого не говорять.
Німий свідок — неживий предмет, що дає можливість відтворити, уявити події минулих часів.
Німий фільм; Німе кіно — неозвучений фільм.
2》 перен. Мовчазний, тихий; безмовний.
|| Сповнений тиші, спокою.
3》 Який нічого не виражає, не передає.