несуперечливість
-вості, ж. 1》 Якість логічного мислення, згідно з якою в даному міркуванні, доведенні, теорії не можна одночасно вивести судження (чи висловлювання) і його заперечення.
2》 Властивість формальної системи, яка відповідає інтуїтивній вимозі, щоб кожна формула, котру можна витлумачити як логічно абсурдне чи змістом суперечливе твердження, не була вивідною.