нестійкий
-а, -е.1》 Який не відзначається стійкістю, тривкістю; неміцний.
Нестійкі ступені ладу муз. — звуки ладу, які тяжіють до стійких ступенів ладу; в ладах мажоро-мінорної системи нестійкими є II, IV, VI, VII ступені, тобто ті, що не входять до складу тонічного тризвуку.
|| Який швидко втрачає свої властивості, якості; нездатний подіяти на кого-, що-небудь.
2》 Який часто змінюється, легко піддається зовнішнім впливам; непостійний, несталий.
3》 Який легко піддається чужому впливові; нетвердий у своїх поглядах, звичках і т. ін.
|| у знач. ім. нестійкі, -ких, мн. Ті, що легко піддаються чужому впливові.