нервовий
-а, -е.1》 Прикм. до нерв 1).
Нервова система — морфологічна і функціональна сукупність спеціалізованих утворень тварин і людини, які об'єднують діяльність органів та систем організму і служать для сприйняття діючих подразників.
Нервова тканина — основна тканина нервової системи, що складається з нейронів і нейроглії.
Нервовий імпульс — хвиля збудження, яка поширюється по нервовому волокну; забезпечує передачу інформації від рецепторів до нервових центрів і від них до виконуючих органів.
Нервовий центр — сукупність нервових клітин, які здійснюють регуляцію певної функції організму хребетних і деяких безхребетних тварин та людини й беруть участь у здійсненні рефлексу.
Нервові волокна — відростки (аксони) нейронів разом з їхніми оболонками, що проводять нервові імпульси.
Нервові закінчення — кінцеві утвори відростків нейронів.
Нервові хвороби — захворювання нервової системи.
2》 Зв'язаний із збудженістю, роздратуванням нервів.
|| Який виражає, виявляє збудження, роздратування і т. ін.
3》 Який виник від захворювання, розладу нервової системи; викликаний захворюванням нервів.
4》 Який перебуває у стані підвищеної чутливості, збудження, хвилювання, роздратування.
5》 Різкий, поривчастий, з раптовими швидкими ривками.
6》 перен. Сповнений неспокою, турбот, хвилювання (про ситуацію, роботу і т. ін.).