непрацездатність
-ності, ж. 1》 Стан за знач. непрацездатний.
Повна непрацездатність — стан людини, коли вона внаслідок захворювання (травми) не може і не повинна виконувати роботу.
Часткова непрацездатність — стан людини, коли вона може виконувати попередню роботу, але не в повному обсязі чи у полегшених умовах.
2》 Стан об'єкта, при якому значення хоча б одного параметра, що характеризує здатність виконувати задані функції, не відповідає вимогам нормативно-технічної і/або конструкторської (проектної) документації.