Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
непосидючий
-а, -е.Який не любить довго бути на одному місці і без певного заняття; дуже рухливий, енергійний. Непосидючі малюки.
|| Власт. такій людині.
-а, -е.Який не любить довго бути на одному місці і без певного заняття; дуже рухливий, енергійний. Непосидючі малюки.
|| Власт. такій людині.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: непосидючий
матиме такий вигляд: Що таке непосидючий
матиме такий вигляд: непосидючий
матиме такий вигляд: Що таке непосидючий