неокласицизм
-у, ч. 1》 Течія в літературі та мистецтві другої половини 19 – початку 20 ст., що базувалася на стилізації зовнішніх форм античного мистецтва, італійського Відродження і частково класицизму.
|| Напрямок у музиці 20-30 рр. 20 ст., представники якого зверталися до принципів, типових для бароко.
2》 Сучасні економічні теорії і течії, які представляють розвиток класичної школи; ввів в економічну науку категорії попиту, пропозиції, корисності, маргінальності, загальної рівноваги.