Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
неминучий
-а, -е.1》 Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов'язково має настати, відбутися і т. ін.
|| у знач. ім. неминуче, -чого, с. Те, що обов'язково має настати, відбутися і т. ін.
|| Який не викликає ніякого сумніву; явний, очевидний.
|| Який обов'язково випливає з певних обставин, умов, зумовлений ними.
2》 Який не проходить, не минає, не зникає; постійний.
3》 Без якого не обійтися; обов'язковий, неодмінний.
|| Потрібний кому-небудь; необхідний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: неминучий


матиме такий вигляд: Що таке неминучий