Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
незаперечний
-а, -е.Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний.
|| у знач. присудк. сл.
|| Який не допускає ніякого сумніву, заперечення.
-а, -е.Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний.
|| у знач. присудк. сл.
|| Який не допускає ніякого сумніву, заперечення.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: незаперечний
матиме такий вигляд: Що таке незаперечний
матиме такий вигляд: незаперечний
матиме такий вигляд: Що таке незаперечний