неживий
-а, -е.1》 У якому припинилося життя; мертвий.
|| у знач. ім. неживий, -вого, ч. Мертва людина; покійник.
|| Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини).
|| Який засох, зів'яв (про насіння, рослини).
2》 Такий, як у мерця (про обличчя, очі і т. ін.).
3》 Позбавлений життєвих сил, бадьорості, енергії і т. ін.
|| перен. Який перебуває у стані заціпеніння, бездіяльності, знесилення і т. ін. через утому, нервове напруження, біль, переляк.
4》 Який не належить до тваринного чи рослинного світу; неорганічний.
|| у знач. ім. неживе, -вого, с. Все, що не належить до тваринного чи рослинного світу.
|| Який не належить до живої матерії; у якого немає ознак життя.
5》 перен. Безлюдний, спустілий (про дім, вулицю і т. ін.).
6》 перен. Відірваний, далекий від життя, від дійсності (про твори, тематику); неактуальний.
|| Невиразний, необразний, блідий (про слово, мову).
7》 грам. Який стосується різноманітних явищ, предметів, що не належать до живих істот.