недотепний
-а, -е.1》 до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий.
|| Уживається як лайливе слово.
2》 Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна імітація.
|| Позбавлений розумного змісту.
|| Позбавлений дотепності, влучності, витонченості думки.
3》 Розумово обмежений; тупий, дурний.
|| Який виражає розумову обмеженість, тупість.