недостойний
-а, -е.1》 чого, з інфін. Який не заслуговує на щось, не вартий чого-небудь.
|| Який принижує чию-небудь гідність, несумісний з чиїмось достоїнством.
2》 Який не має потрібних позитивних якостей, не заслуговує на повагу; непорядний, безчесний.
|| у знач. ім. недостойний, -ного, ч. Непорядна людина.
|| Який виражає або свідчить про чиюсь непорядність.
|| заст. Уживається для навмисного самоприниження, щоби цим виразити, підкреслити повагу, ввічливе ставлення до співбесідника.
3》 Який не відповідає певному призначенню, певній ролі і т. ін.; непідходящий.