недобиток
-тка, ч. 1》 Той, хто не добитий, не замучений остаточно.
2》 тільки мн. Недобиті частини ворога, залишки війська після поразки.
3》 перев. мн. , зневажл. Незнищені залишки ворожих угруповань, організацій, класів і т. ін.
4》 рідко. Уживається як лайливе слово.