Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
невірник
-а, ч. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках із ким-небудь чоловік.
|| розм. Той, хто не визнає існування Бога, не вірує в нього; безбожник.
-а, ч. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках із ким-небудь чоловік.
|| розм. Той, хто не визнає існування Бога, не вірує в нього; безбожник.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: невірник
матиме такий вигляд: Що таке невірник
матиме такий вигляд: невірник
матиме такий вигляд: Що таке невірник