Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
небувалий
-а, -е.1》 Якого досі не було; невиданий, небачений.
|| у знач. ім. небувале, -лого, с. Те, чого досі не було.
2》 розм. Який ніде не бував; який не має життєвого досвіду, мало бачив, мало зазнав.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: небувалий


матиме такий вигляд: Що таке небувалий