Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
нашийник
-а, ч. 1》 Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини.
2》 У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: нашийник


матиме такий вигляд: Що таке нашийник