Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
начотництво
-а, с. Знання, які базуються на механічному, некритичному засвоєнні прочитаного; формальне наслідування якогось вчення без глибокого проникнення в його сутність, без творчого розвитку його положень.
-а, с. Знання, які базуються на механічному, некритичному засвоєнні прочитаного; формальне наслідування якогось вчення без глибокого проникнення в його сутність, без творчого розвитку його положень.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: начотництво
матиме такий вигляд: Що таке начотництво
матиме такий вигляд: начотництво
матиме такий вигляд: Що таке начотництво