Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
нахаба
I -и, ч. і ж. Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.
II -и, ж. , розм.
Нещастя, біда, напасть.
I -и, ч. і ж. Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.
II -и, ж. , розм.
Нещастя, біда, напасть.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: нахаба
матиме такий вигляд: Що таке нахаба
матиме такий вигляд: нахаба
матиме такий вигляд: Що таке нахаба