наука
-и, ж. 1》 тільки одн. Одна з форм суспільної свідомості, що дає об'єктивне відображення світу; система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ.
2》 Окрема галузь цих знань.
|| тільки одн. Напрям у якій-небудь галузі знань, названий ім'ям його засновника.
3》 тільки одн. Освіта, навички, знання, набуті людиною в процесі навчання, життєвого досвіду.
4》 тільки одн. Те, що повчає, дає життєвий досвід; порада, урок, напучення.
Для науки; У (на) науку — для застереження від прикрих помилок.
5》 тільки одн. , заст. Навчання. Віддавати у науку.