Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
натічник
-а, ч. , мед. Скупчення гною, обмежене сполучнотканинною оболонкою, пов'язане зі своїм джерелом – туберкульозним вогнищем у кістках або суглобах.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: натічник


матиме такий вигляд: Що таке натічник