Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
настовбурчений
рідко настобурчений, -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до настовбурчити, настобурчити.
2》 у знач. прикм. Піднятий вверх, поставлений сторч.
|| З піднятим уверх пір'ям, волоссям, шерстю і т. ін.
3》 у знач. прикм. , перен. Збуджений неприємним хвилюванням; похмурий, незадоволений, насуплений.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: настовбурчений


матиме такий вигляд: Що таке настовбурчений