Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
наручники
-ів, мн. (одн. наручник, -а, ч. ).З'єднані ланцюжком металеві кільця, що їх надівають на руки заарештованим.
-ів, мн. (одн. наручник, -а, ч. ).З'єднані ланцюжком металеві кільця, що їх надівають на руки заарештованим.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: наручники
матиме такий вигляд: Що таке наручники
матиме такий вигляд: наручники
матиме такий вигляд: Що таке наручники