Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
нарочний
-ного, ч. Посланець із терміновим дорученням, донесенням, повідомленням і т. ін.; гонець, кур'єр.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: нарочний


матиме такий вигляд: Що таке нарочний