нароблювати
-юю, -юєш і наробляти, -яю, -яєш, недок. , рідко, наробити, -роблю, -робиш; мн. нароблять; док. , перех. 1》 Робити, створювати велику кількість чого-небудь.
|| Виготовляти що-небудь у великій кількості.
2》 тільки док. Зробити щось погане, неприємне, варте осуду; накоїти щось.
3》 у спол. зі сл. клопіт, лихо, сором, зло, шкода, неприємність і т. ін. Заподіяти те або спричинитися до того, що назване відзначеним іменником. Наробити крику.