Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
нарікати
-аю, -аєш, недок. , наректи, -ечу, -ечеш, док. 1》 тільки недок. , неперех. , на кого – що, без додатка, із спол. сл. Висловлювати невдоволення ким-, чим-небудь, прикрість із приводу чогось; ремствувати, скаржитися.
2》 тільки недок. , неперех. , рідко. Те саме, що докоряти.
3》 перех. , заст. Називати (у 1, 2 знач. ).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: нарікати


матиме такий вигляд: Що таке нарікати