Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
наритники
-ів, мн. (одн. наритник, -а, ч. ).Частина кінської збруї, що утримує хомут або шлею від сповзання на шию (під час спуску з гори і т. ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: наритники


матиме такий вигляд: Що таке наритники