Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
наривник
-а, ч. Жук, у крові якого є отруйна речовина, що, потрапляючи на шкіру людини, спричиняє чиряки, нариви.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: наривник


матиме такий вигляд: Що таке наривник