Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
напучувати
-ую, -уєш і напучати, -аю, -аєш, недок. , напутити, -учу, -утиш, док. , перех. Давати комусь поради, настанови і т. ін.; навчати чого-небудь; повчати, радити.
|| Давати вказівки, поради, висловлювати побажання кому-небудь (перев. перед відправленням у дорогу або початком якої-небудь справи). Напучувати на добру путь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: напучувати


матиме такий вигляд: Що таке напучувати