Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
напуття
-я, с. Поради, побажання кому-небудь (перев. перед відправленням у дорогу або початком якоїсь справи); напучення.
-я, с. Поради, побажання кому-небудь (перев. перед відправленням у дорогу або початком якоїсь справи); напучення.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: напуття
матиме такий вигляд: Що таке напуття
матиме такий вигляд: напуття
матиме такий вигляд: Що таке напуття