напускати
-аю, -аєш, недок. , напустити, -ущу, -устиш, док. , перех. 1》 Давати можливість чомусь проникати куди-небудь, заповнювати, займати собою що-небудь у якійсь кількості.
|| Дозволяти, давати можливість комусь увійти, в'їхати і т. ін. куди-небудь у якійсь кількості; впускати.
2》 на кого, розм. Направляти, посилати когось проти кого-небудь (з метою нападу і т. ін.).
|| Намовляти, підбурювати, підбивати когось проти кого-небудь; нацьковувати.
3》 розм. За народними уявленнями – з участю надприродних сил насилати на кого-небудь (біду, страждання, горе і т. ін.).
4》 у сполуч. зі сл. на себе, розм. Надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру і т. ін.
|| Виражаючи невдоволення, хмурити, зсувати брови, морщити лоба.
5》 Насовувати, спускати на що-небудь (про волосся, одяг і т. ін.).