Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
напівпровідник
-а, ч. , фіз. Речовина, що володіє здатністю проводити електрику залежно від впливу зовнішніх чинників (температури, електричного поля, світла та ін.); посідає проміжне місце між металами та ізоляторами.
Напівпровідник n-типу — напівпровідник з електронною провідністю.
Напівпровідник p-типу — напівпровідник з дірковою провідністю.
-а, ч. , фіз. Речовина, що володіє здатністю проводити електрику залежно від впливу зовнішніх чинників (температури, електричного поля, світла та ін.); посідає проміжне місце між металами та ізоляторами.
Напівпровідник n-типу — напівпровідник з електронною провідністю.
Напівпровідник p-типу — напівпровідник з дірковою провідністю.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: напівпровідник
матиме такий вигляд: Що таке напівпровідник
матиме такий вигляд: напівпровідник
матиме такий вигляд: Що таке напівпровідник