Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
наочний
-а, -е.1》 Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний за споглядання.
2》 Заснований на показі предметів, моделей під час вивчення їх.
|| Який використовується для такого показу під час навчання.
Наочний свідок — той, хто безпосередньо спостерігав що-небудь; очевидець.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: наочний


матиме такий вигляд: Що таке наочний