Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
намовляти
-яю, -яєш, недок. , намовити, -влю, -виш; мн. намовлять; док. 1》 перех. , з інфін. Переконувати кого-небудь у чомусь, умовляти кого-небудь робити щось.
|| кого до чого. Схиляти до чого-небудь.
|| Підмовляти кого-небудь робити щось.
2》 неперех. , на кого і без додатка. Наговорювати чогось, зводити наклеп на кого-, що-небудь.
3》 перех. , що на когощо, розм. Нашіптуючи заклинання, накликати на когось що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: намовляти


матиме такий вигляд: Що таке намовляти