Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
намовлений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до намовити.
|| намовлено, безос. присудк. сл.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: намовлений


матиме такий вигляд: Що таке намовлений