Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
намова
-и, ж. 1》 Підбурювання, підмовляння до яких-небудь учинків, дій і т. ін.
2》 перев. мн. Те саме, що наклеп.
3》 перев. мн. Те саме, що умовляння.
4》 розм. Домовленість, умова про що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: намова


матиме такий вигляд: Що таке намова