Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
намітка
-и, ж. 1》 Покривало з тонкого серпанку, яким зав'язують поверх очіпка голову заміжні жінки.
|| Покривало, що його накладають поверх клобука православні монахи.
|| рідко. Покривало з тонкої матерії на голову й на обличчя.
2》 заст. Тонка прозора тканина (вид серпанку).
3》 перен. Те, що вкриває, застеляє що-небудь; пелена.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: намітка


матиме такий вигляд: Що таке намітка