Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
намісництво
-а, с. 1》 Адміністративний орган правління, очолюваний намісником (у 1 знач. ).
2》 іст. Територіальна одиниця, якою керував намісник (у 1 знач. ).
3》 Орган адміністративно-поліцейського управління, що існував у 1849-1918 рр. в Австро-Угорщині.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: намісництво


матиме такий вигляд: Що таке намісництво