Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
намісник
-а, ч. 1》 Службова особа, яка від імені глави держави здійснює державну владу на якійсь території.
2》 заст. Помічник ігумена або довірена особа митрополита.
3》 заст. Заступник кого-небудь.
-а, ч. 1》 Службова особа, яка від імені глави держави здійснює державну владу на якійсь території.
2》 заст. Помічник ігумена або довірена особа митрополита.
3》 заст. Заступник кого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: намісник
матиме такий вигляд: Що таке намісник
матиме такий вигляд: намісник
матиме такий вигляд: Що таке намісник