Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
налобник
-а, ч. 1》 Металеве покриття, яке захищало лоб воїна від ушкодження; начільник.
2》 Ремінь кінської вуздечки, що проходить поперек лоба коня.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: налобник


матиме такий вигляд: Що таке налобник