Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
накурювати
I -юю, -юєш, недок. , накурити, -курю, -куриш, док. 1》 неперех. Курячи, наповнювати приміщення тютюновим димом.
|| Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення яким-небудь ароматним димом, запахом.
2》 перех. Курінням, перегонкою приготовляти щось у якій-небудь кількості.
II -юю, -юєш, недок. , накурити, -рю, -риш, док.
Піднімати, збивати пил; пилити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: накурювати


матиме такий вигляд: Що таке накурювати