накопичувач
-а, ч. , спец. 1》 Пристрій, апарат, для накопичення і зберігання енергії, речовини, інформації та подальшого їх використання.
2》 В обчислювальній техніці – периферійний пристрій для запису, зберігання та зчитування даних на (з) машинний (машинного) носій (носія).