Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
наказувати
-ую, -уєш, недок. , наказати, -кажу, -кажеш, док. 1》 з інфін. Віддавати наказ, розпорядження кому-небудь.
|| що, зі спол. щоб. Давати вказівки, поради; повчати.
|| перен. Вимагати що-небудь.
Як накажете — як хочете, як вам завгодно.
2》 заст. Передавати, переказувати про когось, щось кому-небудь через кого-небудь.
3》 тільки недок. Говорити, вимовляти що-небудь з одночасним виконанням якої-небудь дії; примовляти.
-ую, -уєш, недок. , наказати, -кажу, -кажеш, док. 1》 з інфін. Віддавати наказ, розпорядження кому-небудь.
|| що, зі спол. щоб. Давати вказівки, поради; повчати.
|| перен. Вимагати що-небудь.
Як накажете — як хочете, як вам завгодно.
2》 заст. Передавати, переказувати про когось, щось кому-небудь через кого-небудь.
3》 тільки недок. Говорити, вимовляти що-небудь з одночасним виконанням якої-небудь дії; примовляти.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: наказувати
матиме такий вигляд: Що таке наказувати
матиме такий вигляд: наказувати
матиме такий вигляд: Що таке наказувати