Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
наказний
-а, -е, іст. 1》 Який містить наказ, розпорядження.
2》 у знач. ім. наказний, -ного, ч. Особа, тимчасово призначена урядом на керівну посаду в козацькому війську.
Наказний гетьман (війт і т. ін.) — в Україні в 17-18 ст. – особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана (отамана, війта і т. ін.), на яку призначалась урядом чи обиралася козацькою старшиною.
-а, -е, іст. 1》 Який містить наказ, розпорядження.
2》 у знач. ім. наказний, -ного, ч. Особа, тимчасово призначена урядом на керівну посаду в козацькому війську.
Наказний гетьман (війт і т. ін.) — в Україні в 17-18 ст. – особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана (отамана, війта і т. ін.), на яку призначалась урядом чи обиралася козацькою старшиною.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: наказний
матиме такий вигляд: Що таке наказний
матиме такий вигляд: наказний
матиме такий вигляд: Що таке наказний