наївний
-а, -е.Простодушно-довірливий, який не має життєвого досвіду; безпосередній, недосвідчений.
|| Який виражає, виявляє недосвідченість, простодушність і т. ін.
|| Викликаний життєвою недосвідченістю, необізнаністю.
|| Безпосередньо-простий, без хитрощів.
|| у знач. ім. наївне, -ного, с. Щось безпосередньо-просте, викликане життєвою недосвідченістю.