наїб
-а, ч. 1》 За середньовіччя в мусульманських державах – правитель округу або провінції.
2》 У закавказьких ханствах – начальник магалу (територіальної одиниці).
3》 В імаматі Шаміля – намісник імама на певній території.
4》 У султанській Туреччині – помічник мулли, каді, цехового старшини.