назустріч
1》 присл. У напрямку, протилежному до того, в якому хто-, що-небудь рухається, наближається.2》 у знач. прийм. , з дав. в. Уживається для позначення напрямку, протилежного до того, в якому хто-, що-небудь рухається, розвивається і т. ін.
|| Уживається для позначення напрямку, що веде до зближення з ким-, чим-небудь.
Іти (піти) назустріч — а) (кому, чому) виявляти співчутливе, дружнє ставлення до кого-, чого-небудь; сприяти, допомагати; б) (чому) сприяти здійсненню чого-небудь, прискорювати те, що має статися.