Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
нажива
I -и, ж. Те саме, що наживка.
II -и, ж.
Легке нетрудове збагачення; поступове збирання, нагромаджування, набування матеріальних цінностей, майна, грошей і т. ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: нажива


матиме такий вигляд: Що таке нажива